В еру штучного інтелекту (ШІ) медіа-професіонали часто стикаються з питаннями про важливість журналістики. Оскільки алгоритми штучного інтелекту дедалі більше визначають вміст і впливають на суспільні перспективи, дезінформація та дезінформація набули шаленого поширення. Монетизація багатьох платформ соціальних медіа призвела до виробництва та розповсюдження вірусного контенту, незалежно від його достовірності та точності. Отже, потреба професійної журналістики діяти як брандмауер проти фейкових новин, дипфейків, контекстно-вільної інформації та інших форм оманливого контенту стала більш важливою.
Журналістика є однією з найважливіших професій для збереження суспільної довіри, особливо в таких країнах, що розвиваються, як наша з низьким рівнем медіа та інформаційно-комунікаційної грамотності (ІКТ). Основоположні принципи журналістики — правда, прозорість, підзвітність, перевірка інформації та етичне звітування — мають бути керівними принципами інформованого суспільства в епоху ШІ.
Дезінформація в цифровому ландшафті
Кілька платформ соціальних медіа, зокрема Facebook, YouTube і X, зазнали критики за їх роль у швидкому поширенні дезінформації, дезінформації та пропаганди, особливо під час пандемії Covid-19. Наприклад, дезінформація про методи запобігання пандемії, як-от необґрунтоване твердження, що вода з куркумою може вилікувати вірус, швидко поширилася в Непалі та за його межами. 26 квітня ц. Sidhakura.comнепальський новинний портал, опублікував сфабриковане аудіо під назвою «The Dark Files», викликавши значне занепокоєння серед зацікавлених сторін щодо потенційного зловживання технологією ШІ. Ці цифрові платформи використовують алгоритми, які оптимізують залучення користувачів, часто віддаючи перевагу сенсаційному та поляризаційному вмісту над фактичною точністю. Водночас поява генеративного штучного інтелекту порушила медіа-практику та змінила процеси журналістського контролю.
Генеративний штучний інтелект став однією з найбільш оманливих загроз для журналістики, оскільки ми щиро приймаємо його результати. Це називається технологічним сомнамбулізмом, філософською концепцією, яка ілюструє нашу схильність не знати про те, як технології змінюють умови людського існування. Ці підроблені гіперреалістичні аудіовізуальні матеріали використовувалися для маніпулювання громадською думкою, заплямування репутації та втручання у виборчі процеси. У березні 2022 року, невдовзі після початку російсько-української війни, російські агенти виготовили глибоке фейкове відео, на якому президент України Володимир Зеленський нібито наказує своїм військам здатися російській армії. У червні адміністрація Білого дому повідомила, що президент Джо Байден став жертвою глибокого фейку. На прес-конференції Байден зізнався, що не міг упізнати власне відео з дипфейку з першого погляду.
Ці випадки підкреслюють, як швидко розвиваються інструменти на основі штучного інтелекту підривають важко завойовану довіру громадськості до усталених ЗМІ та журналістської практики. Без журналістського втручання ці маніпулятивні інструменти могли б ввести в оману значні верстви населення. Розслідування та перевірка таких тверджень залишається життєво важливою для боротьби з інфодемією, яка поширюється на цифрових платформах. Отже, інструменти ШІ не можуть замінити потребу в професійній журналістиці в будь-якому суспільстві.
Журналістика над контентом, створеним штучним інтелектом
На кількох семінарах, присвячених впливу штучного інтелекту на журналістику, у яких я брав участь, багато журналістів повідомили про використання кількох інструментів штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, Midjourney і Google Gemini, для створення контенту, реструктуризації та редагування копій новин. Однак вони рідко розкривають використання ШІ у виробництві новин.
Хоча автоматизація створення контенту підвищує ефективність, вона не підтримує прозорість, розуміння контексту та етику. Крім того, він може створювати ехокамери та посилювати існуючі зміщення. Наприклад, алгоритмічні упередження в пошукових системах, як підкреслено кампанією Джоанни Бураї «Всесвітня біла павутина» проти переважаючої білизни Інтернету, разом із дослідженням Латанії Суїні про дискримінаційне розміщення реклами на основі расових імен, підкреслюють небезпеку увічнення стереотипних уявлень. .
На відміну від інструментів штучного інтелекту, люди-репортери можуть досліджувати складні суспільні проблеми, розуміти культурні особливості та контекстуалізувати історії так, як це не вдається алгоритмам. Згідно з дослідженням дослідницького центру Pew Research Centre, що базується в США, у 2024 році більшість американців досі більше довіряють професійним журналістам, ніж контенту, створеному штучним інтелектом. У 2023 році, після представлення ведучих новин на індійському телебаченні, місцеву аудиторію запитали про їхнє сприйняття автоматизованого контенту новин і ведучих новин на основі штучного інтелекту. Багато респондентів висловили своє розчарування через механічне прив’язування новин. Крім того, під час пандемії Covid-19 Тедрос Адханом Гебреєсус, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я, заявив, що професійна журналістика стала важливою, оскільки вона відіграла фундаментальну роль у розвіюванні міфів і роз’ясненні наукової інформації про пандемію.
Актуальність журналістики
Однією з найважливіших функцій журналістів є сторожові пси за владою. Інструменти штучного інтелекту чи платформи соціальних мереж не можуть замінити це, оскільки вони для цього не призначені. Наприклад, журналістське розслідування — чи то розкриття Вотергейтського скандалу в США в 1972 році, чи то викриття фальшивої афери з бутанськими біженцями за участю урядових установ Непалу — вимагає професіоналізму та досвіду журналістів-людей.
Оригінальність не може бути відтворена за допомогою алгоритмів, які надають перевагу показникам залученості, фінансовим прибуткам або обслуговуванню політичних завдань над суспільним добробутом. Журналістика має нести відповідальність за ретельний аналіз цих систем, викриття їх упереджень та підтримку етичного технологічного розвитку. Оскільки інструменти на основі штучного інтелекту можуть надати суттєву допомогу в аналізі даних, перевірці фактів і залученні аудиторії, вони повинні діяти як додаткові інструменти в журналістиці. Це дозволить журналістам приділяти більше часу глибокому сторітелінгу та журналістським розслідуванням. Новинні організації повинні впроваджувати інновації за допомогою інструментів штучного інтелекту, дотримуючись при цьому своєї відданості суспільному благу. При відповідальному застосуванні штучний інтелект має потенціал для покращення сталої журналістики, допомагаючи їй процвітати в умовах дедалі складнішого медіаландшафту.
